Перейти до змісту
РусскийFrançaisEnglishУкраїнськаDeutschNederlandsItaliano
27 Лютого 2026

Катехизична бесіда про Великий піст

Дорогі друзі,

щоб краще увійти у Великий піст, пропонуємо вам цей роздум і рекомендуємо прочитати чудову книгу, написану ієромонахом Макарієм зі святого монастиря Симонопетра, «Містагогія Великого посту. Нарис богослов’я літургійного часу».

Неділя м’ясопусна: Страшний суд
Ця неділя називається «Неділею відмови від м’яса», тому що в наступному тижні Церква приписує обмежений піст — утримання від м’яса. Натомість утримання від молочних продуктів, якого ми дотримуємося щосереди й щоп’ятниці впродовж року, у наступному тижні, який називається сирним тижнем, скасовується. Поступово Церква, яка знає нашу крихкість і духовну слабкість, вводить нас у подвиг посту.
Євангеліє дня говорить про Страшний суд і звертає нашу увагу на найважливіший критерій Божого суду — любов. Господь навчає нас бачити Христа в кожній людині та любити ближнього, як Він сам любить нас — любов’ю вічною й особистою.

 
Субота всіх преподобних
У цей день ми згадуємо всіх, хто просіяв постом, святих, які є нашими зразками й провідниками в складному мистецтві посту й покаяння.
Вечірня цього дня дуже важлива: вона вводить нас у тему останньої неділі перед постом — прощення.

Неділя сиропусна, або Неділя вигнання Адама з раю насолоди
Великий піст по-справжньому починається з вечірні цієї неділі. З Адамом ми були позбавлені раю насолоди й блаженного життя, для якого Господь нас створив. Лише через смерть і Воскресіння Христа рай знову відкрився нам. Богослужіння цього дня зі співом на утрені псалма 136: «На ріках вавилонських…» нагадує нам про наше становище вигнання на цій землі й про те, що ми йдемо до нашої істинної Батьківщини — Царства Небесного, яке відкрите нам завдяки Пасхі Господній, кінцевій меті подорожі Великого посту.

Великий піст, ця весна душі, — це наше визволення з рабства гріха, з в’язниці «цього світу». Першою умовою цього визволення є піст; це відмова приймати як нормальні бажання та поривання нашої занепалої природи та зусилля, щоб скинути тиранію плоті. Піст поставлений Господом нарівні з молитвою (пор. Мт 17:21). Друга умова — прощення: «Коли ви людям простите провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний». Перемога гріха, головна ознака його влади над світом, — це розділення, протистояння, відокремлення, ненависть. Простити означає вийти з безнадійного глухого кута, до якого приводять наші людські стосунки, і віднести їх до Христа. Прощення — це справді пролом до Царства в цьому грішному й занепалому світі.

 
Чистий понеділок
Перші три дні Великого посту називаються чистими днями: ми очищуємося покаянням і прощенням.

На Великій павечерні з понеділка по четвер цього першого тижня ми співаємо Великий канон святого Андрія Критського — підсумок історії спасіння людства та кожної людини через спомини зі Старого Завіту та покаянні тропарі, з яких він складається.

 
Чиста середа
Церковні правила забороняють звершення Божественної літургії з понеділка по п’ятницю під час Великого посту, за винятком свята Благовіщення. Адже Євхаристія є святом Церкви, радістю в присутності Христа, передчуттям вічної радості.
Піст є найкращим виразом Церкви як мандрівної, що ще перебуває в дорозі до Небесного Царства: адже «сини Царства, — каже Христос, — не можуть постити, доки з ними Жених»(Мт 9:15).
Літургія Передосвячених Дарів, що фактично є чином причащання Святих Дарів, освячених у неділю, звершується зазвичай щосереди й щоп’ятниці.
Це богослужіння поєднане з вечірнею, і саме через Святе причастя ми перериваємо повний піст, у якому перебуваємо від вечері напередодні.

П’ятниця
У п’ятницю Велику павечерню замінює Мала павечерня зі співом Акафіста Богородиці.
 Акафіст (Акафіст означає «під час якого не сидять») читатиметься у чотирьох частинах у перші чотири п’ятниці Великого посту, щоразу в супроводі Канона Акафіста, що співається повністю. П’ятої суботи, на утрені, ми читатимемо Акафіст повністю — у дуже гарне свято на честь Богородиці.

Перша субота Великого посту: Субота святого Феодора Тірона, або «коливна»

Неділя Православ’я:
Церква сьогодні святкує «торжество Православ’я», що вшановує пам’ять перемоги над іконоборством (єресь VIII і IX століть, яка намагалася знищити святі ікони та заборонити їхнє шанування) та відновлення шанування ікон у Константинополі в 843 році. Ця неділя, як і наступна, утверджує вірних у православній вірі як умови звершення таїнства спасіння. Адже шанування ікон є ствердженням істини воплочення Христа і, отже, сповіданням віри.

Божественна літургія святого Василія:
Впродовж усього Великого посту ми звершуємо в неділю Божественну літургію святого Василія (а не святого Івана Золотоустого). Молитва анафори цієї літургії є підсумком усього таїнства спасіння, звершеного у Христі.

 
9 березня – Сорок мучеників Севастійських
Ці доблесні мученики, які були римськими воїнами за правління Ліцинія (308–323), сповідали Христа, відмовившись приносити жертви ідолам, попри жахливі тортури, яким їх піддавали. Зрештою вони загинули від холоду, провівши ніч, нагі й босі, на замерзлому озері. У мить їхньої смерті воїни, які були присутні при тортурах, побачили ангелів, що покладали променисті вінці на їхні чола. Так, у радості й надії, вони приєдналися до свого улюбленого Господа й Учителя.
(Незалежно від того, на який день тижня припадає свято Сорока мучеників, у цей день звершується літургія Передосвячених Дарів.)
 

Субота другого тижня: Субота померлих
Впродовж усього Великого посту суботи присвячені молитві за померлих. Це істотне нове відкриття становища «цього світу» як такого, що помирає. Але у Христі смерть була знищена зсередини, вона сама стала входом у надзвичайну повноту життя: адже «смерті вже немає».
Це поминання готує й провіщає суботу воскресіння Лазаря та Велику і святу суботу, в яких ми бачимо звершення надії на воскресіння, що лежить у самій глибині нашої віри. Саме світло цих двох подій надає повного сенсу християнській смерті та нашій молитві за померлих.

Неділя святого Григорія Палами:
Святий Григорій Палама, архієпископ Солунський, захищав Православ’я від надто раціоналістичного й гуманістичного розуміння духовного життя, яке заперечувало можливість обóження та участі в Божому житті, що є властивими звершеному християнському життю. Роз’яснюючи відмінність між Божою сутністю, недоступною й незбагненною, та нествореними енергіями, до участі в яких покликаний кожен християнин, святий Григорій повертав усю силу містичному богослов’ю Православ’я. Водночас він показував, що й саме тіло покликане бути преображеним Божою славою, як Христос був преображений на Фаворі.
Коли в XIV столітті Церква засудила ворогів святого Григорія та схвалила його вчення, це було зустрінуте як друге торжество Православ’я; саме тому це святкування входить у Великий піст у другу неділю.

 
Третя неділя: Неділя Хрестопоклонна
Ми йдемо слідом за Ісусом, який підіймається до Єрусалима зі Своїми учнями. Ми вже бачимо кінець нашого постового паломництва та дедалі яскравіші відблиски Пасхи.
Протягом першої половини Великого посту Церква запрошувала нас зосередити увагу на собі самих, боротися з плоттю й пристрастями, злом та всіма іншими гріхами.
Від цієї неділі таїнство страждань Христа, Його хреста й смерті стає центром богослужбового святкування Великого посту. Шанування Хреста на середині посту є радісною участю в перемозі Хреста, який славиться не як знаряддя страти, а як непереможний тріумфальний знак Христа, Який смертю подолав смерть.
На утрені цього дня хрест урочисто виносять у процесії до середини церкви, де він залишатиметься впродовж усього тижня й шануватиметься під час богослужінь.

 
25 березня – Благовіщення Пресвятої Богородиці
«Сьогодні починається наше спасіння…», співає тропар цього дня, одного з найбільших свят року. Кажучи «Ось раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм», Діва Марія викуплює людство від непослуху діви Єви й співпрацює з Божим ділом, даючи плоть новому Адамові. Разом з Архангелом Гавриїлом ми вітаємо Ту, Яка стала просторішою за небеса, бо у лоні Своєму носила Творця.

Неділя преподобного Івана Лествичника
Пам’ять преподобного Івана Лествичника, ігумена Синайського монастиря й автора «Лествиці», справжнього зібрання всього християнського вчення про подвижницьке життя та боротьбу з пристрастями, дає нам змогу вшанувати зразок подвижництва й спонукає нас за його прикладом поновити свої зусилля, щоб здобути вінець перемоги.

Неділя святої Марії Єгипетської
Спомин святої Марії Єгипетської дає нам змогу святкувати зразок покаяння і показує силу сліз для здобуття прощення та примирення з Богом.

Для тих, хто бажає краще пізнати перебіг Великого посту та його сенс, тут ви знайдете запис двох лекцій преподобного отця Кирила Аржанті на «Радіо Діалог» (екуменічному радіо Марселя): перебіг Великого посту та сенс Великого посту.

 

Джерело