Грамота (Gramota)

Патріарша і синодальна грамота «Gramota»

Ми, смиренний Кирил, Патріарх Московський і всієї Русі милістю Божою, спільно з високопреосвященними архіпастирями, членами Священного Синоду Московського Патріархату,

розглянувши 14 вересня 2019 року звернення, подане того ж дня архієпископом Іоанном (Реннето), у якому, вказавши на бажання більшості кліру та парафій Архієпископії церков російської традиції в Західній Європі возз’єднатися з Руською Православною Церквою, він просив прийняти його до юрисдикції Московського Патріархату разом із тими клириками та парафіями, які побажають піти за ним,

керуючись пастирською турботою про клириків і мирян Архієпископії, яка об’єднує в російській православній традиції росіян і корінне населення Західної Європи, чиє прилучення до православ’я стало можливим значною мірою завдяки зусиллям російських емігрантів — пастирів і богословів,

ухвалили прийняти високопреосвященнішого архієпископа Іоанна (Реннето) до юрисдикції Московського Патріархату з титулом «Дубнинський», а також усіх клириків, які перебувають під його владою і бажають цього, та парафії, які виявлять таку волю, і доручити архієпископу Дубнинському Іоанну керівництво вищезгаданими парафіями;

розглянувши згодом, 7 жовтня 2019 року, звернення, ухвалене 28 вересня 2019 року зібранням кліру Архієпископії церков російської традиції в Західній Європі під головуванням архієпископа Дубнинського Іоанна, з проханням про возз’єднання Архієпископії з Руською Православною Церквою та визначення її канонічного устрою в складі Московського Патріархату,

визначили що Архієпископія церков російської традиції в Західній Європі, спадкоємиця церковного утворення, створеного в Західній Європі 1921 року постановою Священного Синоду і Вищої Церковної Ради, які спільно зібралися під головуванням святого Тихона, Патріарха Московського і всієї Русі, здійснюючи своє спасительне служіння для всіх своїх парафій, монастирів і церков, як це встановлено історичними обставинами, відтепер становить нероздільну частину Московського Патріархату і діє в його складі на підставі таких прав:

1. Архієпископія зберігає свої пастирські та літургійні особливості, що є частиною її традицій.

2. Архієпископія зберігає історичні особливості свого єпархіального й парафіяльного управління, зокрема й ті, що були запроваджені митрополитом Євлогієм з огляду на особливості церковного утворення в Західній Європі, яке він очолював, і з урахуванням деяких рішень Всеросійського Помісного Собору в Москві 1917–1918 років.

3. Архієпископія управляється відповідно до своїх статутів з урахуванням законодавства країн, у яких вона діє.

4. Архієпископія має право вносити до цих статутів зміни та доповнення згідно з передбаченими в них положеннями, після попереднього погодження таких змін і доповнень із Патріархом Московським і всієї Русі та подальшого затвердження Священним Синодом.

5. Архієпископія отримує святе миро від Патріарха Московського і всієї Русі.

6. Архієпископію очолює єпархіальний архієрей у сані архієпископа, який забезпечує безпосередній канонічний зв’язок між Московським Патріархатом і спільнотами, що складають Архієпископію.

7. Єпархіальний архієрей Архієпископії має повноту архієрейських прав, передбачених канонами, щодо монастирів, парафій і членів кліру, які належать до його юрисдикції. Зокрема, єпархіальний архієрей Архієпископії має виняткове право:

   • а. створювати нові монастирі та парафії в межах Архієпископії;

   • б. надавати канонічні відпустки членам кліру Архієпископії;

   • в. приймати клириків до Архієпископії (з урахуванням правил, прийнятих у Московському Патріархаті щодо переходу клириків з єпархій, розташованих на його канонічній території, до єпархій, розташованих поза нею);

   • г. висвячувати клириків для Архієпископії;

   • ґ. призначати на церковне служіння та благословляти на нього будь-якого клирика чи мирянина, який перебуває під його архіпастирською юрисдикцією;

   • д. виконувати рішення церковного суду Архієпископії;

8. Обрання єпархіального архієрея та вікарних єпископів Архієпископії відбувається за такими положеннями:

   • а. для обрання єпархіального архієрея Рада Архієпископії складає попередній список кандидатів після збору пропозицій від монастирів і парафій; для обрання вікарних єпископів список складає єпархіальний архієрей Архієпископії після консультацій з Єпископським комітетом і Радою Архієпископії;

   • б. попередній список кандидатів подається Патріархові Московському і всієї Русі, який має право вносити до нього зміни;

   • в. Рада Архієпископії може або розіслати список кандидатів, отриманий від Патріарха Московського і всієї Русі, монастирям і парафіям Архієпископії, або подати Патріархові Московському і всієї Русі інший список;

   • г. після отримання списку кандидатів монастирі та парафії обирають своїх делегатів відповідно до статутів Архієпископії;

   • ґ. Загальні збори Архієпископії, до складу яких входять усі члени кліру та мирянські делегати, обирають єпископа відповідно до статутів Архієпископії;

   • д. обрання єпископа затверджується Священним Синодом.

9. Ім’я єпархіального архієрея Архієпископії возноситься під час богослужінь у всіх церквах Архієпископії після імені Патріарха Московського і всієї Русі. Імена вікарних єпископів возносяться під час богослужінь у церквах Архієпископії, визначених розпорядженням єпархіального архієрея Архієпископії, після імені Патріарха Московського і всієї Русі та імені єпархіального архієрея Архієпископії.

10. Єпископи Архієпископії є членами Помісного та Архієрейського Соборів, а представники клириків і мирян Архієпископії є членами Помісного Собору після обрання за чинними правилами.

11. Єпархіальний архієрей Архієпископії бере участь у засіданнях Священного Синоду в складі тимчасових членів за встановленими правилами.

12. Рішення Помісного та Архієрейського Соборів є обов’язковими для Архієпископії, тоді як рішення Священного Синоду застосовуються в межах Архієпископії за погодженням з Патріархом Московським і всієї Русі з урахуванням особливостей її управління.

13. Апеляційною інстанцією щодо рішень церковного суду Архієпископії є Вищий Церковний Суд Московського Патріархату, тоді як провадження щодо єпископів Архієпископії належать до компетенції Вищого Церковного Суду та Архієрейського Собору.

14. Архієпископія зберігає свою фінансову автономію та розпоряджається своїм рухомим і нерухомим майном у межах своєї чинної юридичної особи та відповідно до законодавства країн, у яких діє Архієпископія.

15. Відносини Архієпископії з державною владою визначаються принципом відокремлення Церкви від держави з урахуванням законодавства кожної країни. Як підкреслив Архієрейський Собор 2011 року, участь членів кліру у виборчих кампаніях і політичній боротьбі є неприпустимою. Залишаючись вірним вченню Православної Церкви та шануючи основні догматичні й пастирські документи Руської Православної Церкви, клір Архієпископії висловлюється з пастирських і суспільних питань відповідно до принципу свободи совісті, яка, як підкреслив Помісний Собор Руської Православної Церкви 2008 року, «відповідає волі Божій, коли захищає людину від наруги над її внутрішнім світом і від насильницького нав’язування будь-яких переконань». (Основи вчення Руської Православної Церкви про гідність, свободу і права людини, IV.3)

Відповідно до постанов Священного Синоду від 7 жовтня 2019 року слід внести необхідні зміни до статуту Московського Патріархату та до статутних документів Архієпископії.

Архієреї, клірики та миряни всіх єпархій Московського Патріархату в Західній Європі, зокрема єпархій Патріаршого екзархату Західної Європи, єпархій Руської Церкви за кордоном та Архієпископії, закликаються до плідної співпраці.

Канонічне вдосконалення присутності Московського Патріархату в Західній Європі, який нині представлений кількома церковними структурами, вимагає продовження обговорення за участі всіх зацікавлених сторін.

Дякуючи довготерпеливому й многомилостивому Богові за дар радості церковного миру та єдності, що становить міцну основу для тяглості Православ’я російської традиції в Західній Європі, ми закликаємо на високопреосвященнішого архієпископа Дубнинського Іоанна, клириків і мирян Архієпископії парафій російської традиції в Західній Європі благословення Святої, Єдиносущної, Животворчої та Нероздільної Трійці, безначального Отця з Єдинородним Його Сином і Всемогутнім Духом-Утішителем. Амінь.

+Кирил
Патріарх Московський і всієї Русі