Христос воскрес!
З великою скорботою, але в надії на воскресіння, Асамблея православних єпископів Франції сповіщає про відхід до Господа Його Високопреосвященства митрополита Єремії (КАЛЛІГІОРГІСА), свого колишнього голови, який спочив у Господі цієї п’ятниці, 20 червня, на прекрасному острові КОС у Греції, на острові, де він народився 1935 року і куди повернувся для завершення свого земного життя. З відходом митрополита Єремії до Дому Отця весь клір і народ Православної Церкви у Франції перебуває в жалобі та сльозах, хоч у цей день на Небі народився для нього заступник!
Будучи другим митрополитом Франції, наступником митрополита МЕЛЕТІЯ (КАРАБІНІСА) (1914–1993), митрополит Єремія був першим головою Асамблеї православних єпископів Франції. Трудившись на службі Міжєпископського православного комітету Франції та в його складі від заснування 1967 року, митрополит Єремія згодом, 1997 року, разом із тодішніми братами — православними єпископами Франції подбав про перетворення цього Комітету на справжню Асамблею, що об’єднує всіх канонічних православних єпископів Франції.
Митрополит Єремія завжди був біля узголів’я Асамблеї православних єпископів Франції. Він невпинно дбав, з тактом, мудрістю, уважністю та розсудливістю, про подолання кон’юнктурних напружень, щоб цей дім Православ’я у Франції залишався церковним місцем, де в істині й дружбі зустрічаються всі канонічні православні єпископи нашої країни, щоб разом трудитися для добра Православ’я у Франції. У критичні моменти він завжди підтримував живою діалектику єдності в різноманітті — Православ’я єдиного у вірі та множинного у вираженні. У православному домі Франції він бачив лише прекрасну мозаїку різних кольорів, яка сяє всім своїм справжнім блиском лише тоді, коли залишається єдиною та згуртованою.
Його церковна й богословська освіта почалася в Патмоській церковній школі, а потім у Халкінській богословській школі в Туреччині. Висвячений на диякона 1959 року, шляхами Господніми він був приведений служити Його Церкві у Франції. У місті світла він 1963 року здобув звання «Peritus Sacrae Liturgiae» у Вищому літургійному інституті в Парижі. Відтоді його життя було присвячене Святій Грецькій православній митрополії Франції. З часу свого рукоположення в священники 1964 року митрополитом Мелетієм він служив Грецькій митрополії Франції як генеральний вікарій (1964), потім вікарний єпископ з титулом колишньої єпископії Сасими (1971), а згодом митрополит Франції з 1988 по 2003 рік. У січні 2003 року його було обрано митрополитом Швейцарії. Він був віце-президентом (1992–1997), а потім президентом (1997–2003) Конференції європейських Церков (КЄЦ). У січні 2002 року президент Французької Республіки Жак ШИРАК удостоїв його знака кавалера ордена Почесного легіону. У липні 2018 року його було обрано до історичної Святої митрополії Анкири (АНКАРА), кафедра якої була вакантною з 1922 року.
Що сказати про митрополита Єремію? Велике зворушення охоплює кожного з нас, усіх тих, хто його знав, трудився поруч із ним, зазнав ніжності й прихильності його духовного батьківства, хто цінував у ньому великого літургіста, який звершував Божественну літургію велично, а співав яскраво й натхненно в манері великих мелодів Великої візантійської Церкви. Образ «доброго пастиря», доброзичливого й уважного, залишиться викарбуваним у голові кожного з нас і в наших серцях на згадку про нього. Він завжди розумів і втілював своє служіння в Церкві та для Церкви як справжнє діаконство — діаконство ласкавого та правдивого батьківства на службі всім.
Вічна пам’ять!