З 27 по 29 листопада 2025 року в Парижі відбулася конференція «Спадщина й горизонти православного богослов’я XXI століття», присвячена сторіччю Свято-Сергіївського інституту православного богослов’я (ITO) за участі понад 150 осіб (з яких 70 — дистанційно). Ця міжнародна й екуменічна конференція, що зібрала 34 доповідачі впродовж трьох днів, мала на меті підкреслити значення богословського й духовного відродження, започаткованого ITO в XX столітті, водночас відкриваючи роздум про перспективи майбутнього православного богослов’я в XXI столітті. Якщо перші два дні були присвячені новому прочитанню історії Інституту, свідченням кількох колишніх студентів і внеску ITO в різні галузі богослов’я, то останній день було присвячено залученості ITO до повсякденного життя Церкви та свідченню в сучасному суспільстві.
У четвер 27 листопада о 13:15 конференцію відкрили вітальним словом митрополит Дубнинський Іоанн, канцлер ITO, який висловив побажання, щоб зустріч не обмежувалася святкуванням минулого й сьогодення, а відкривалася майбутньому, продовжуючи поширювати православне богослов’я та разом з іншими християнськими традиціями осмислювати нові питання постмодерного суспільства. Декан ITO Мішель Ставру у своїй вступній доповіді «Диво Святого Сергія: століття богословської праці» нагадав про історичний контекст виникнення Інституту, потім про дух і розвиток його богословської освіти, про вплив ITO в Православ’ї та поза його межами і, нарешті, про його вагомий внесок у французьке суспільство, до якого він інтегрований уже століття. «Ми маємо обов’язок, — підсумував він, — продовжувати наші місії в дусі свободи й вимогливості, залишеному нашими попередниками».
Перша сесія конференції під назвою «Основні етапи історії Інституту» запропонувала виважене й синтетичне нове прочитання столітньої історії ITO, структуроване за трьома періодами: 1) «Заснування та перші десятиліття Інституту (1925–1945)» (Антуан Нів’єр), 2) «Розширення та міжнародне відкриття Інституту (1945–1976)» (Олег Кобцев) і 3) «Вкорінення Інституту в західному різноманітті та відкриття залізної завіси (1976–2020)» (Кирил Соллогуб). Друга сесія, присвячена кільком визначним постатям в історії Інституту, дала змогу почути низку цікавих доповідей: 1) «Отець Сергій Булгаков, Георгій Федотов, отець Василь Зеньковський» (Даніель Струве), 2) «Мати Марія Скобцова, Павло Євдокимов, отець Микола Афанасьєв» (Антуан Аржаковський), 3) «Владика Кассіан (Безобразов), отець Микола Куломзін, отець Олексій Князєв» (отець Ніколя Чернокрак, Франсуаза Жанлен), «Олів’є Клеман, отець Микола Лоський, отець Борис Бобринський» (Бертран Вержелі). Потім у церкві було відслужено подячне богослужіння капеланом Інституту отцем Анатолієм Негруцею з хором ACER за присутності владики Йосифа (Румунська митрополія Західної Європи) та владики Ігнатія (Антіохійський патріархат). Далі Кирил Соллогуб, віцепрезидент ACER-MJO, представив ювілейну виставку Сторіччя Інституту (з її 25 панелями). Вечір завершився коктейлем.
У п’ятницю 28 листопада зранку третя сесія, «Сприйняття софіології та неопатристичного синтезу», була присвячена новому прочитанню праці отця Сергія Булгакова (Мішель Грабар, Барбара Галленслебен, Регула Цвален), а потім осмисленню значення повторного відкриття отців Церкви (Гійом Баді, Ставрос Янгазоглу). У другій половині дня четверта сесія, «Деякі внески богословської спадщини, які слід передати далі», пропонувала підсумкові виступи про літургійне богослов’я (отець Андрій Лоський), еклезіологію (Йост ван Россум), канонічне право (владика Григоріос Папатомас) і екуменічну залученість (Юлія Найєтт Відович). Доповідь про «вплив Святого Сергія в Америці» (Алекс Тудорі) завершила сесію. Після вечірні круглий стіл під модерацією Олега Кобцева дав змогу почути багаті й зворушливі свідчення Наталі Шмеман, колишньої адміністраторки Інституту, та кількох присутніх колишніх студентів: владики Серафима (Йоанда), нинішнього митрополита Німеччини, пана Апостолоса Апостолідіса, пана Шаріфа Буджанди, отця Андре Кузьми, отця Олександра Садковського та пані Марі Сташович. Вечір завершився прем’єрним показом нового фільму про Інститут, знятого отцем Живком Паневим та Олексієм Возняком.
У суботу 29 листопада ранок було присвячено п’ятій сесії про перспективи майбутнього православного богослов’я в XXI столітті. Після доповіді, що представила «великі сучасні виклики» (Пантеліс Калаїцідіс), послідовно розглядалися питання еклезіологічні (отець Андре Кузьма), етика постмодерного суб’єкта (отець Василь Термос), екологічні виклики (Елізабет Теокрітофф) і місіонерський подих (Танасіс Папатанасіу). У другій половині дня два круглі столи мали розглянути залученість Інституту.
Перший круглий стіл, «ITO Святого Сергія і життя Православної Церкви у Франції», під модерацією Юлії Найєтт Відович, зібрав владику Іоанна Дубнинського, владику Марка (Альрика), отця Марка Женена, отця Еммануеля Ломюллера, Джорджіану Хуян і Мішеля Ставру. Чотири пріоритетні напрями було визначено на майбутнє: 1) розробити програму підготовки катехитів у партнерстві з AEOF; 2) запровадити цикл постійного навчання для духовенства та парафіяльних керівників; 3) створити курс, присвячений новим способам комунікації стосовно православного богослов’я та духовності; 4) заснувати комітет зв’язку між інститутами православного богослов’я Західної Європи та AEOF, покликаний координувати пастирські пріоритети та освітні пропозиції.
Другий круглий стіл, «Готувати нові покоління богословів», під модерацією Софі Ставру, зібрав Матьє Соллогуба (ACER-MJO), Ніколя Тірр’є (Nepsis-France), Ставроса Янгазоглу (Афінський університет), Ніколя Кошана (IPT), Анн-Софі В’є-Мюрезан (ICP). Щоб відкрити молоді богослов’я та пробудити в неї потяг до нього, було запропоновано кілька напрямів: 1) сприяти відновленню престижу цих студій в очах суспільства, 2) інтегрувати богослов’я в мультидисциплінарні програми, 3) урізноманітнити форми й місця навчання, залишаючи водночас час для повільного духовного дозрівання.
Щоб завершити ці три дні конференції, позначені радістю зустрічей, поділом переосмисленої спільної пам’яті та перспективним роздумом про майбутнє православного богослов’я, декан Мішель Ставру закликав розпочати друге сторіччя історії Свято-Сергіївського інституту з вдячністю, смиренням і надією. Матеріали конференції буде опубліковано в новому електронному журналі Інституту, який буде запущено в 2026 році.