До преосвященних владик, духовенства, ченців, черниць і вірних Архієпископії Православних Церков Російської традиції в Західній Європі.
Дорогі брати і сестри, Христос воскрес!
Звертаюся до вас із цим радісним вигуком, яким за давнім переданням ми всі обмінюємося в це світле і прекрасне свято Великодня!
Так, Господь є наша радість. Він розширює наші серця і все наше єство в ту мить, коли ми розуміємо, що ми більше не закуті гріхом і що муки смерті знищено.
Усі ми маємо велику потребу в такому воскресінні, сповненому сили та знамень надії, яке було даровано учням третього дня, щоб виправити всі хибні уявлення, які ми маємо про страждання і хрест, щоб це воскресіння було для нас джерелом віри. Адже лише у Воскресінні ми можемо не тільки зрозуміти, як хрест Христа може здобути нам прощення гріхів, але й з радістю зносити страждання цього хреста. Тоді страждання вже не будуть стражданнями, а спільністю слави, як сказав святий апостол Павло: «Якщо тільки страждаємо з Ним, щоб з Ним і прославитися!» (Рим 8, 17).
Але ми не повинні задовольнятися радісним святом, яке було б швидкоплинним, — ми повинні жити цією таїною Воскресіння! Ми повинні вже тут, у всьому нашому єстві й у всьому нашому житті, прийняти цей радісний вигук, яким ми обмінюємося в ці дні: «Христос воскрес!» Ми повинні вірити і діяти відповідно, адже апостол Павло каже нам: «Коли ж Христос не воскрес, то марна ваша віра, і ви ще у ваших гріхах!» (1 Кор 15, 17)
Отже, як це здійснити? Ми маємо в своєму розпорядженні багато можливостей, щоб конкретизувати наше єднання з Богом: згадайте Великий четвер! Того дня Ісус не лише пояснив апостолам усе, що мало відбутися в наступні дні, але й не обмежився теоретичним поясненням. Він наперед подарував їм повне єднання з Собою, що вже було спасінням, давши їм Своє пречисте Тіло і Свою пречисту Кров. На Тайній Вечері Христос водночас принесений у жертву і воскреслий, мертвий і живий! Пам’ятайте, це Його власні слова: «Це Тіло Моє, що за вас ламається, це Кров Моя, що за вас проливається!», і очевидно, що Господь не міг би сказати цього, не будучи певним того, що станеться пізніше! Ми не перебуваємо тут у якійсь міфології, а в конкретній дійсності Воскресіння: щоразу, коли ми приступаємо до святої Чаші й причащаємося її пречистого вмісту, ми скидаємо з себе гріх і зодягаємося в сяйливу красу Христа. Така таїна стає можливою лише завдяки великому милосердю Господа та Його невимовній любові до людей!
Це, безсумнівно, найчудовіший наслідок смерті і Воскресіння нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Оскільки всі таїнства пов’язані з таїнством Божественної Євхаристії, ми стаємо учасниками спасенних плодів цього прекрасного свята, яке переживаємо в цей святий день, коли приступаємо до святої Чаші й причащаємося Святих Дарів! Тож не вагаймося! Ідімо черпати з джерела Спасіння, напиймося з чаші Божественної Любові й живімо цим новим життям, яке нам дано на уділ! Але недостатньо бути лише споживачами, бо не годиться збагачуватися Божим милосердям самотужки.
Оскільки ми обожнені Воскресінням, будьмо ж послідовними і ділімося цією любов’ю, отриманою задарма… Звісно, це не завжди легко, але ми перебуваємо на цій землі, щоб учитися від нашого єдиного Учителя і Господа Ісуса Христа. Тож просімо в Нього: Господи, навчи мене любити! Навчи мене жити як воскреслого! Постав мене на ноги у Своєму світлі разом з усіма моїми братами і даруй мені невпинно співати: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолавши, і тим, що в гробах, життя дарувавши!»
Париж, Великдень 2026
† Митрополит Дубнинський ІОАНН,
Архієпископ Православних Церков Російської традиції
в Західній Європі