У неділю, 26 січня, парафія Пресвятої Трійці мала радість прийняти пастирський візит митрополита Дубнинського Іоанна. Владику Іоанна зустрічали отець Силуан, перший священник Крипти, отець Шарль-Володимир, протодиякон Йосип, диякон Борис та численні вірні. Хор під керівництвом свого регента Івана Кедрова підносив молитву впродовж усієї Божественної літургії, яку очолив наш улюблений митрополит.
Безпосередньо перед малим входом отця диякона Бориса за відданість парафії було удостоєно звання протодиякона з правом носіння скуфії бордового кольору. Аксіос!
А отця Шарля-Володимира, так само відданого, було удостоєно золотого хреста! Він також може носити камилавку та набедреник! Аксіос!
Цієї неділі ми згадували святих новомучеників Російських. Ніколи в історії Вселенської Церкви гоніння не були такими масштабними, такими поширеними в просторі й часі та такими безперервними, як ті, що лютували в СРСР у XX столітті. Мучеників і святих сповідників, яких тоді дала Російська Церква, налічується десятки тисяч. Радянська влада тоді проводила масові арешти й страти.
«О новомученики, що пройшли земний шлях, сповідуючи Христа, стражданнями своїми ви набули дерзновення, моліться до Того, Хто вас зміцнив, щоб у годину, коли прийде на нас випробування, ми отримали божественний дар мужності. Ви є взірцем для тих, хто шанує ваш подвиг, бо ні скорбота, ні мука, ні смерть не змогли відлучити вас від любові Божої.» Кондак мучеників і сповідників Російських, глас 2
«Кров мучеників — насіння християн» — казав Тертуліан (бл. 155 — бл. 225).
«А перед усім тим накладуть на вас руки свої та гнатимуть вас, видаватимуть до синагог і до в’язниць, і поведуть вас до царів та правителів задля Імені Мого. Це буде вам на свідчення. Тож покладіть собі на серце не обдумувати наперед, як відповідати, бо Я дам вам уста та мудрість, якій не зможуть противитися чи заперечити всі, хто проти вас. Видаватимуть вас навіть батьки, і брати, і рідня, і приятелі, і деяких із вас уб’ють. І ненавидітимуть вас усі задля Імені Мого. Але й волос з вашої голови не загине; терпеливістю вашою спасіть душі ваші.» Лк 21:12–19 (Святих новомучеників)
Проповідь владики Іоанна була присвячена святим мученикам, які встояли й зберегли віру завдяки святій молитві сліпого з Єрихону, почутій у сьогоднішньому Євангелії (Лк 18:35–43): «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене». Наше серце потребує цієї молитви, щоб очиститися. Послання святого апостола Павла до Тимофія та сьогоднішнє Євангеліє перебувають у досконалій злагоді. Адже їхнє розуміння допомагає живити наші молитви й роздуми. Бог є любов, і цю любов Божу ми переживаємо, зберігаючи цю молитву в нашому серці. Ми живемо у важкому світі, де мати віру може бути мучеництвом. Уповаймо, як каже апостол Павло, на Того, Хто показує нам дорогу, — саме це сповідували всі ці мученики. Будьмо, як ці мученики, носіями надії та віри! Не забуваймо жертви всіх цих мучеників — єпископів, священників, мирян, чоловіків, жінок, дітей, які свідчили про Христа! Моліться також за всіх християн, які нині зазнають гонінь і мучеництва у світі!
Після Божественної літургії духовенство і вірні зібралися біля нашого митрополита на святкову каву, приготовану парафіянками. Дякуємо всім за цей чудовий день!
Армель Л. Г., секретар парафіяльної ради
