У цю Неділю святих праотців ми мали радість прийняти архіпастирський візит нашого митрополита владики Іоанна, який приїхав виявити нам свою пастирську турботу. Для цієї великої події зібралося чимало духовенства, щоб зустріти владику Іоанна: наш настоятель отець Борис, отець Амфіан, настоятель парафії святого Мартина Милостивого в Турі, отець Василь, відповідальний за молдовську громаду Благовіщення, ієромонах Герасим зі скиту святої Фуа, отець Марк, наш протодиякон Йосиф, протодиякон Микола Ребіндер з Херсонеської єпархії, диякон В’ячеслав з молдовської громади та ієродиякон Йосиф зі скиту святої Фуа. Зібралося багато вірних, а також родини й друзі тих, кого мали постригти чи рукоположити.
Після облачення нашого митрополита були пострижені в читці наш служка Гавриїл і наш співак Даниїл. Потім владика Іоанн рукоположив в іподиякона читця Георгія з однієї з українських парафій Канади. Далі ієромонаха Герасима було возведено в сан архімандрита за його велику вірність, палку й зразкову віру, про яку свідчать його численні праці. Під час Божественної літургії диякон В’ячеслав отримав благословення й право носити подвійний орар, а ієродиякон Йосиф зі скиту святої Фуа був рукоположений у священики. Аксіос! Аксіос! Аксіос!
Для нас велике благословення — пережити ці дорогоцінні хвилини, коли, зокрема, двоє молодих людей віддали себе на служіння Церкві. Слава Богові за все!
Владика Іоанн виголосив проповідь на Євангеліє дня (Мт 1:1-25). Христос воплотився в Давидовому родоводі; цей довгий родовід свідчить, що Христос не є ні ангелом, ні безтілесною істотою, і святий Матфей підкреслює, що Він справді є знаменням, яке мало з’явитися в Божий час, — очікуванням, що довго плекалося в історії обраного народу. Ця присутність Бога відкривається в такій інтимній сцені Різдва. « Ось Діва вагітною буде, і Сина породить, і назвуть ім’я Йому Еммануїл, що в перекладі значить: З нами Бог.»
Господь прийняв людську плоть через таїнство Марії, яка зачала від Святого Духа, і Бог явився в убогому хліві на знак смирення. Підготуймося й ми прийняти цю присутність воплоченого Христа. Нехай наші серця будуть подібні до смиренного хліва, що прийняв Господа нашого, щоб це свято Різдва стало справжнім святом діалогу з Богом, Який любить нас і не залишає нас.
Наприкінці літургії владика Іоанн подякував отцю Борису та отцю Василю за численні роботи з оздоблення й відновлення Крипти, нагадавши нам бути щедрими, адже наш іконостас, дуже гарна історична пам’ятка, потребує реставрації.
Владика Іоанн також щиро подякував Іванові та всьому хору, які несли наші молитви.
На знак нашої синівської любові отець Борис від імені духовенства і вірних Крипти піднесів владиці Іоанну прекрасний букет білих квітів.
Потім усі ми зібралися на святкову каву в залі для спілкування Архієпископії.
У цю Неділю праотців, або Неділю родоводу, нехай пам’ять святих Предків Господніх звеселяє нас! Ідімо слідом за Авраамом, Ісааком і Яковом як народ святий, у мирі й радості, до світла Різдва Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа!
Ще раз дякуємо владиці Іоанну за його архіпастирський візит, який залишиться в серцях усіх учасників.
